Перейти до вмісту

Меч

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування.
Запрошуємо вас здійснити мовне редагування, «хабадизацію» та стилістичне редагування вже написаних розділів, а також допомогти розширити й доповнити статтю.
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування.
Запрошуємо вас здійснити мовне редагування, «хабадизацію» та стилістичне редагування вже написаних розділів, а також допомогти розширити й доповнити статтю.

Меч — зброя для війни, що використовується безпосередньо, і в бою шляхом зближення[1].

Сутність меча

Він не подібний до лука, з якого стріляють здалеку, а символізує війну важчу й тяжчу проти ворога, лицем до лиця.

Двосічний меч

Кожен, хто читає Кріят Шма перед сном, ніби тримає в руці меч із двома лезами, як сказано[2] «Звеличення Б-га в гортані їхній і меч двосічний у руці їхній»

— Брахот, 5а

У «Зогарі» наведено, що меч — це Ім'я Гаває: голівка меча — י, тіло (довжина) меча — ו, два леза меча — ה"ה.

Бо живлення зовнішніх сил може бути одним із двох способів: або від множини цимцумів, або від макифа.

І за допомогою «звеличення Б-га» — що є аспектом трьох вельмож фараона святості — завдяки цьому скасовують живлення зовнішніх сил обома способами[3].

У переносному значенні

Молитва

На вірш «Мечем моїм і луком моїм» Онкелос переклав «Молитвою моєю і благанням моїм». А шеат цлота шеат крава.

Зокрема, частина молитви, яку називають мечем, це «Псукей де-зімра».

Їжа

Хліб їсти від вістря меча, що і є служінням бірурім.

Див. також

Примітки

  1. ^ Маамар, що починається словами «Пада ве-шалом», «Шаарей тшува», частина 1 («Шаар га-тфіла»), с. 49, а і далі
  2. ^ Тегілім 149, 6.
  3. ^ Маамар, що починається словами «Тану рабанан нер Ханука», 5659

Повідомити про помилку на цій сторінці