«Ле-аткана раза ді-шмей»
Ле-аткана раза ді-шмей (виправити таємницю Імені Святого, благословенний Він) — вислів Зогару[1], що пояснює, що мета всіх заповідей — притягнути Б-жественність у світ. Ця тема докладно роз'яснюється в хасидуті двома способами, які є двома ступенями, один вищий за інший[2]
Ім'я Гаває ді-лтата
Раза ді-шмей — це Ім'я Гаває. Тобто, на відміну від інших Імен, які є життєвістю посудин, Ім'я Гаває — це світло, що вбирається в посудини. А пояснення цього коротко: як відомо, у сфірот Ацилуту є світла й посудини. Корінь посудин і їхня життєвість (походить не від світел, а) від семи Імен, які не можна стирати[3] (Ім'я Е-ль у Хеседі, Ім'я Елокім у Гвурі і т. д.), а «світло» світу Ацилут — це Ім'я Гаває (Ім'я сутності), що світить однаково[4] в усіх сфірот.
І це світло (Ім'я Гаває) називається раз (таємниця[5]), бо хоча його суть — вбиратися в посудини й розкриватися, це лише з його боку (з боку світла), але оскільки посудини не можуть прийняти його таким, яким воно є, – то стосовно них воно «раз». А суть заповідей — «ле-аткана раза ді-шмей», зробити очищення і просвітлення в посудинах, щоб вони могли прийняти світло таким, яким воно є.
Ім'я Гаває ді-лейла
На глибшому рівні саме те, що Ім'я Гаває є світлом (а його суть — розкриття і вбирання в посудини), показує, що це щось додаткове до сутності (а не власне Ім'я сутності). І згідно з цим поясненням «раза ді-шмей» — це світло, яке зовсім не стосується вбирання в посудини, тобто Ім'я Гаває ді-лейла, яке є світлом, що до цімцуму, яке є сутністю світла, яким воно є «саме по собі».
І згідно з цим, «ле-аткана раза ді-шмей» — це те, що через заповіді в посудинах засвітить сутність світла, що до цімцуму. Тобто щоб і світло, яким воно є саме по собі, світило в посудинах Ацилуту, і також нижче, і аж до самого низу, у цьому світі.
Примітки
- ^ Частина 1, аркуш 142, частина 2, аркуш 8, ч. 3, аркуш 5, передмова до «Тікуней Зогар», 17а.
- ^ Подане нижче пояснення — згідно із «Сефер га-маамарим» 5704, с. 122 і далі. Але ця тема докладно роз'яснюється з додатковими деталями й різними акцентами в кількох місцях, і головним чином у «Тора ор» Шмот 49в, «Тора ор» Їтро, маамар, що починається словами «Моше єдабер» (67г).
- ^ Так само, як у людині, що складається з тіла й душі, хоча душа вбрана в тіло й оживляє його, корінь тіла і його виникнення не від душі, а воно має власний корінь.
- ^ Це загалом. Але в частковому є відмінність між сфірою Тіферет, у якій Ім'я Гаває оживляє також «посудину» Тіферет, та іншими сфірот («Тора ор» Ноах, маамар, що починається словами «Ва-єгі холь га-арец сафа ехат у-дварім ахадім».
- ^ І слід зазначити, що «ор» у гематрії — «раз».