Йосеф Барнс
| Йосеф Барнс | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 24 хешвана 5703 (4 листопада 1942) |
| Місце проживання | Кфар-Хабад |
| Рід діяльності | оптометрист, оптик |
| Посада | член ревізійної комісії Кфар-Хабаду |
| Сім'я | |
| Батько | Гершон (Герман) Барнс |
| Мати | Еллен-Софія Барнс |
| Дружина | Роза, дочка Аврагама і Нони |
| Діти | Естер-Гадаса, Хава-Цофія, Сара-Іска, Двора-Лея, Ялта-Гітл |
Р. Йосеф Барнс (народився 5703 року, 1942) — оптометрист і оптик, мешканець Кфар-Хабаду, член ревізійної комісії селища.
Біографія
Народився 24 хешвана 5703 (4 листопада 1942) в Амстердамі, у Голландії, у розпал Другої світової війни, у батька, пана Гершона (Германа), та Еллен-Софії Барнс. Його батьки встигли втекти з Німеччини до Голландії, кожен окремо, до того як Голландію окупували німці, і в Голландії його батьки познайомилися одне з одним і взяли шлюб.
Через кілька місяців після його народження містечко було захоплене нацистами, і всю родину було відправлено до табору Вестерборк, звідки матір було відправлено до табору Собібор, де її було вбито. Згодом решту членів родини перевели до табору Терезієнштадт, де батько отримав посвідчення інженера.
Маленькою дитиною, тим більше що не було матері, яка піклувалася б про нього, він перехворів на багато хвороб, зокрема на поліомієліт, який довів його до стану реальної загрози життю. Фактично саме хиткий стан здоров'я і врятував членів родини від певної смерті, оскільки нацисти відправляли до Освенцима на знищення лише здорових і сильних людей, а решту залишали в таборах, вважаючи, що шкода витрачати на них місце в транспорті, якщо, можливо, вони й так самі не виживуть у таборі; але оскільки, попри стан здоров'я, він дожив до кінця війни, він і його родина врятувалися.
Після звільнення та періоду реабілітації батько з двома дітьми повернувся до Голландії, вдруге одружився з голландкою-неєврейкою, намагався розірвати зв'язок зі своїм єврейством і в цій атмосфері ростив своїх дітей.
Коли йому виповнилося 11 років, він купив маленьку кишенькову книжку, у якій розповідалося про 4 релігії; він із великим натхненням читав про юдаїзм і почав ним цікавитися, тоді як батько був рішуче проти цього. У 18 років, після святкування свого дня народження, він підійшов до батька й подякував йому за все ставлення, яке отримував, але повідомив йому, що, попри його протидію, він бажає бути євреєм.
За допомогою сестри він знайшов номер телефону координатора руху «Бней Аківа» в Голландії, пана Давида Айзенмана, який дуже наблизив його і супроводжував на перших кроках дотримання Тори і заповідей. Потім, під час літнього табору, організованого рухом «Бней Аківа», туди прибув хасид Хабаду на ім'я Моше-Товія Фішер, який служив посланцем Єврейського агентства, і внаслідок близького зв'язку, що виник між ними, він став хасидом Хабаду і встановив гіткашрут із Ребе.
Згодом, окрім р. Іцхака Форста, на нього вплинув також р. Яаков Фрідріх з Антверпена, який ще під час перебування в Голландії допомагав у перекладі сіхот Ребе голландською мовою.
5720 року (1959/1960) під впливом р. Моше Фішера він приїхав до Країни в рамках поїздки Єврейського агентства для підготовки молодіжних інструкторів, а потім близько року працював інструктором у русі «Бней Аківа» в Амстердамі.
Одружився зі своєю дружиною Розою, дочкою Аврагама і Нони[1], уродженкою Марокко, яку також наблизили хасиди Хабаду і яка працювала вихователькою в «Бейт Рівка» (Єр) у Франції; свято «ворт» відбулося в Антверпені, у Бельгії. Коли настав час, весілля відбулося в єшиві Хабаду в Брюнуа, і за вказівкою Ребе одразу після весілля подружжя переїхало до Країни й оселилося в Бней-Браку, а через півтора року їм вдалося знайти квартиру в Кфар-Хабаді, згідно з вказівкою Ребе, і вони оселилися там.
5732 року (1971/1972) уперше поїхав до Ребе[2], і єхідут тривав довше, ніж зазвичай, — 10 хвилин.
Багато років був членом ревізійної комісії Кфар-Хабаду разом із р. Цві Ротенбергом.
Заробляв на життя, працюючи впродовж багатьох років оптиком і оптометристом.
Родина
- Його доньки
- Пані Естер-Гадаса, дружина р. Йосефа-Іцхака Айзенберга — Кфар-Хабад.
- Пані Хава-Цофія, дружина р. Хаїма Бен-Натана — Кфар-Хабад.
- Пані Сара-Іска, дружина р. Шмуеля-Еліягу Айзенберга — Реховот.
- Пані Двора-Лея.
- Пані Ялта-Гітл, дружина р. Еяля-Шимона Барака — Кфар-Хабад.
Додаткова література
- Ходяче диво, «Мі-бейт га-гораа», випуск 20, с. 18–20
- Менді Дікштейн, Голландський хлопчик став кфар-хабадським хасидом, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1316, с. 18–25, на сайті «Оцар га-хохма»
- Якщо вже євреї — то жити як євреї, «Га-Кфар шель га-Ребі», випуск 16, с. 4–7
Примітки
- ^ Вона була родичкою родини Форст, з якою він був у близькому зв'язку, і саме вони запропонували цей шидух.
- ^ Він кілька разів писав Ребе про місце проживання, бо хотів жити у великому місті, тоді як Ребе писав йому жити саме в Кфар-Хабаді, і він хотів поговорити про це з Ребе і спробувати отримати «дозвіл» переїхати жити до більшого місця.
Код особи: № 5295215302