Заборона орати на волі й віслюкові разом
Заборона орати на волі й віслюку разом[1] — це заборона з Тори на поєднання тварин різних видів під час виконання сільськогосподарських робіт, таких як оранка, молотьба або тяга воза. Зокрема заборонено працювати на волі й віслюку разом, але є розбіжності між різними законовчителями щодо визначення заборони. Тоді як Рамбам вважає, що заборона з Тори діє лише на чисте і нечисте, Рош стверджує, що заборона чинна і тоді, коли йдеться про двох чистих тварин. Внутрішнє пояснення в хасидуті виокремлює повеління в розумінні запобігання змішуванню між силами хеседу і гвури та вказує, як слід задіювати кожну силу самостійно і свято.
Джерело заповіді
Не ори на волі й віслюку разом.
— Дварім 22, 10
Із законів заповіді
Рамбам[2] вважає, що заборона «Не ори на волі й віслюку разом» із Тори діє лише тоді, коли йдеться про поєднання чистих тварин із нечистими. Тобто заборона — коли є поєднання між чистим волом і нечистим віслюком, але не коли йдеться про двох чистих тварин або про двох нечистих тварин.
Рош[3], навпаки, вважає, що заборона діє і тоді, коли йдеться про двох чистих тварин, тобто якщо йдеться про вола і віслюка, які обидва — чисті тварини, заборона все ще чинна. Згідно з Рошем, ця заборона — частина загальної заборони кілаїм і пов'язана також із забороною кілаїм в аспекті схрещування.
Розбіжності в розумінні причини суперечки
Пояснення цієї розбіжності між Рамбамом і Рошем може знайтися в розумінні кореня заборони, як пояснили деякі з великих законовчителів. Рамбам, як наводиться в його підході, вважає, що заборона кілаїм схрещування — це заборона поєднання в сенсі створення нового виду, і тому вона діє лише тоді, коли йдеться про поєднання двох цілком різних тварин – чистої проти нечистої. Рош же, навпаки, вважає, що заборона кілаїм оранки — не лише створення нового виду, але в ній слід бачити частину загальної заборони кілаїм, включно також із поєднанням лише чистих тварин.
Рамбан (там) тлумачить, що згідно з Рошем кілаїм оранки вважаються частиною кілаїм схрещування, оскільки йдеться про приведення двох тварин – вола і віслюка – яких треба тримати разом, як це робиться в «одному хліві». Тому заборона діє і у випадку двох чистих тварин[4].
У хасидуті та каббалі
У вченні хасидуту є два пояснення причини повеління «Не ори на волі й віслюку разом»:
Тлумачення 1: розділення між святістю і кліпою
Віл — істинний символ святості, і це тому, що «до худоби побіг Аврагам» і що віл представляє силу благословення і духовного служіння. Віслюк же символізує кліпу, протилежну святості.
Заповідь «Не ори на волі й віслюку разом» вказує на необхідність віддаляти кліпу, щоб вона не могла з'єднатися зі святістю. Цей вірш роз'яснює необхідність розділення між святістю і силами зла, так що немає можливості поєднувати ці два світи.
Згідно з цим поясненням, мета повеління — віддалити кліпу віслюка, яка є символом якостей хеседу і неспрямованого достатку, щоб вона не могла отримувати силу від святості.
Тлумачення 2: дві кліпи у волі та у віслюку
Друге тлумачення в тому, що і віл, і віслюк є символами кліпот і представляють різні сторони злих сил. Віл, що представляє гвуру і суд, випромінює потужну, але й жорстку силу, тоді як віслюк символізує хесед кліпи, сторону духовної розслабленості. Заборона поєднання між ними покликана запобігти з'єднанню цих сил, оскільки поєднання між ними може призвести до створення Амалека, злої сили, пов'язаної із собакою («келев»).
Згідно з цим, «Не ори на волі й віслюку разом» — застереження про єднання цих злих сил, яке призводить іноді до негативного духовного результату, як поява Амалека.
А в служінні людини віл представляє лихе начало в людині, у якому потрібно зламати пожадливість і негативні схильності. Істинне духовне служіння — зламати сили зла і перетворити матерію на святість. Віслюк же, з іншого боку, представляє сторону холодності, пасивну і більш віддалену від святості, і тому слід уникати його впливу в духовній боротьбі[5].