Двір
Двір — це відкрита територія, що прилягає до будинку або будинків, і вона вважається приватним володінням, якщо оточена перегородкою заввишки десять тефахів. Про сусідні двори є широке обговорення в законах Шабату, головним чином у питаннях ерув хацерот. У хасидуті двір символізує щаблі в духовних світах.
Двір у каббалі та хасидуті
У писаннях каббали й хасидуту двори — духовне поняття, що описує джерела Б-жественного впливу, як він сходить від Ейн Соф, благословенний Він, у світи. Відсвіт Його Ацмуту, хай буде Він благословенний, розкривається у світі через літери — і вони джерело й корінь життєвості, що притягують шефа від Ейн Соф, щоб зодягнутися у вищі й нижні світи.
Двори Всевишнього
Зогар тлумачить вірш «знемоглася душа моя за дворами Г-сподніми»[1] як натяк на прагнення душі повернутися до свого джерела — до дворів святості, які є коренем Б-жественної життєвості:
- Зовнішній двір — це притягнення життєвості до зовнішньої сторони світів, його джерело — у Малхут де-Ацилут, з якої притягується життєвість до світів БЕА.
- Внутрішній двір — стосується притягнення до внутрішньої сторони світів, і він в аспекті Зеїр Анпіна, зверненого всередину, що пов'язує Ацилут із Брія.
У писаннях Арізаля сказано[2], що зовнішня сторона Нецаха і Года називається батей бараей — зовнішні двори, а їхня внутрішня сторона — гаваей. Так і у вірші «житиме у дворах Твоїх»[3] Зогар пояснює, що йдеться про світ Єціра (зовнішній двір), а на противагу йому Кріят Шма (вершина молитви) стосується світу Брія (внутрішній двір), а «Шмоне есре» — аспекту дому, який є Ацилут.
Двір і дім — щаблі в Б-жественному світлі
У хасидуті роз'яснюється, що двір — це притча про притягнення Б-жественного світла тільки через літери, без внутрішнього розкриття вищого розуму:
Двір — це відкрите місце без даху, подібне до літер Тори й молитви, які вимовляються лише із сили думки, але без споглядання і внутрішнього розуміння. Це стан, за якого людина виконує заповіді, але її розум вільний, — що робить її схильною до відволікань, як дощ, що падає у двір без даху. Дім — натомість, це внутрішнє й захищене місце. Той, хто заглиблюється у зміст слів молитви й у доводи Тори, — його розум і серце зодягнені в його служіння. Це вищий палац Святого, благословенний Він — місце, де Цар перебуває постійно.
Зогар пояснює[4], що двори — це ЗАТ де-Ацилут, які наче воротарня для ГАР. Як цар не живе у дворі постійно, так справжнє розкриття сутності Б-жественного світла — лише у Вищій Хохмі, яка називається домом.
Щабель нареченої та двори Всевишнього
Б-жественна душа, що в людині, прагне повернутися до свого джерела, і тому каже вірш: «Знемоглася душа моя за дворами Г-сподніми». Вона хоче ввійти в ті щаблі кореня життєвості, але іноді — через тіло й тваринну душу — не може зробити це інакше, ніж як «наречена», що отримує шефа ззовні, через літери (на зразок слів кідушин).
Однак споглядання в істинній вірі — у тому, що Святий, благословенний Він, вищий навіть за аспект Совев коль алмін, — пробуджує саме матеріальне серце тужити за Всевишнім, аж до того, що «серце моє і плоть моя співатимуть Б-гу живому» — і самі матеріальні посудини пробуджуються й тануть у світлі Ейн Соф[5].
Див. також
Примітки
- ^ Тегілім 84.
- ^ Див. «Лікутей га-Шас», Хулін 8а.
- ^ Тегілім 65.
- ^ Кінець глави «Ваехі», аркуш 248б.
- ^ «Лікутей Тора» Бемідбар 8, в. 9, а-б.