Двоє, що вкрали в товаристві
Питання про двох, що вкрали в товаристві, — це питання, яке розглядається в респонсах «Цемах Цедек» (розділ 47), поставлене одним із рабинів того часу, який поставив це питання перед Ребе «Цемах Цедеком».
Питання
Той, хто питає, хоче уподібнити перед Цемах Цедеком закон про двох, що вкрали в товаристві, законові про двох, що позичили в однієї людини і є поручителями одне за одного, вважаючи, що будь-яка дія, вчинена в товаристві, зобов'язує обох партнерів. Цемах Цедек знаходить доказ словам того, хто питає, зі слів «Швут Яаков»[1], який сперечається з «Хавой»[2]. І в порядку припущення міркує, що, можливо, такої ж думки і «Хідушей аншей шем»[3].
Рішення
Цемах Цедек пише як галахічне рішення згідно зі словами «Хавой», що сперечається зі «Швут Яаков», і постановляє, що один не зобов'язаний платити за свого товариша, і це не подібно до двох, що позичили разом.
Тому Цемах Цедек спершу наводить причину закону, за яким двоє, що позичили разом, є партнерами і в зобов'язанні: адже саме про двох, що позичили, які беруть з наміром платити, ми кажемо, що оскільки вони позичили за одним борговим документом, вони виявили свій намір зобов'язатися один за одного, бо інакше їм слід було б позичити окремо і за окремим документом, і в цьому корінь суперечки законовчителів щодо усної позики, коли цього доказу немає, хіба що помітно, що вони мали намір позичити в товаристві, і тоді ми кажемо, що якби в одного не було наміру зобов'язатися також за товариша, йому слід було б це обумовити. Можна сказати так і з іншої причини: тому що, найімовірніше, кожен зобов'язується на всю суму, оскільки вони ведуть справи в товаристві, і тому усна позика партнерів подібна до двох, що не є партнерами, які позичили за одним документом[4], і так само, як про двох, що позичили за одним документом, ми кажемо, що, найімовірніше, кожен зобов'язується на всю суму, бо інакше їм слід було б позичити кожному за окремим документом, так слід сказати і про партнерів, навіть без документа. Виходить, що те, що його зобов'язують за товариша, відбувається через те, що це подібно до виявлення наміру, що його намір і бажання — зобов'язатися за товариша, але за звичайних обставин, без виявлення наміру, у нас не було б сили зобов'язати його за товариша.
І якщо так — підсумовує Цемах Цедек, — у випадку двох, що вкрали в товаристві, які взагалі не беруть з наміром платити, яке ж тут виявлення наміру, що він бажає зобов'язатися за товариша, адже він не брав з наміром платити навіть за свою частку, а лише ми зобов'язуємо його платити проти його волі, але за товариша, що є порукою, у нас немає сили зобов'язати його, оскільки йому й на думку не спадало бути поручителем.
Примітки
- ^ Частина 1, розділ 178
- ^ Розділ 212
- ^ Що на аркушах «Мордехая», кінець розділу «Шор ше-нагах ет га-пара», див. там у тому, що він написав: а якщо так, вони стали товаришами і партнерами, тому слід платити за свого партнера і т. д.
- ^ Див. Рамбам, розділ 25 Законів позикодавця і позичальника, закон 9