«Шореш Єша» (книга)
Книга «Шореш Єша» — граматична книга, що роз'яснює різні значення кожного з коренів святої мови; вона є скороченням першої конкорданції святою мовою «Меїр натів». Книгу вперше надрукував рабі Іцхак, син Цві-Гірша зі Зладіна, у Судилкові в 5593 році (1832/1833).
Книга згадується в багатьох місцях у працях Ребе Цемах Цедека, коли він хоче навести доказ або розширити значення слова, яке він розглядає.
Історія
У 5208 році було завершено перше видання конкорданції до Танаху, складеної євреями[1], яка називалася «Меїр натів».
Видавцем був рабі Іцхак-Натан бен Калонімус[2], який зібрав різні корені святої мови, що трапляються в Танаху, і розташував їх за порядком абетки; книгу вперше надруковано у Венеції в 5283 році.
Однак через обсяг і велику докладність конкорданції користуватися книгою було незручно, і в 5593 році (1832/1833) рабі Іцхак, син Цві-Гірша зі Зладіна, видав книгу, засновану на цій праці, яка займається тільки самими коренями і стисло їх роз'яснює, не перелічуючи всі місця, де вони трапляються в Танаху.
Книгу надруковано в Судилкові, і вона згадується в багатьох місцях у працях Ребе Цемах Цедека — там, де він хоче навести доказ або розширити значення слова, яке він розглядає[3].
Див. також
- «Сефер га-шорашім» рабі Давида бен Йосефа Кімхі Сефарді, Радака (надрукована як частина «Сефер га-міхлоль»)
- «Махберет» Менахема бен Сарука
- «Га-Егрон», рав Саадья Гаон
- «Сефер га-Арух», рабі Натан із Рима
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Їй передували конкорданції, складені християнами.
- ^ Хоча на титульному аркуші книги «Шореш Єша» написано, що вона є скороченням книги, «яку склав Б-жественний філософ рабі Мордехай-Натан і яка була надрукована лише один раз його сином рабі Іцхаком-Натаном у місті Базелі в 5341 році». І див. також «Седер га-дорот», «Седер сфарім»: «„Меїр натів“, що називається також „Конкорданціус“, або „Нетівот олам“, або „Ор заруа“, — зміст його відомий; склав його фра Арлотті латинською мовою, а переклав на іврит р. Іцхак-Натан, а в „Цемах Давид“ (60) — р. Мордехай-Натан, 5282».
- ^ Див., наприклад, «Ор га-Тора», Беаалотха, с. 427; «Ор га-Тора», Сідур, с. 91; «Ор га-Тора», Трума, с. 1431; «Ор га-Тора», Бешалах, с. 380, та інші.