Перейти до вмісту

«Црор га-хаїм»

Матеріал з Хабадпедії

Црор га-хаїм — це Б-жественні світла, що огортають душу після відходу зі світу й підносять її все вище і вище, як камінь, вкладений у пращу й кинутий.

Джерело поняття

Джерело поняття — у словах Авігайль Давиду[1]: «І буде душа пана мого зав'язана у вузлі життя у Г-спода, Б-га твого». Коментатори там пояснюють, що «црор га-хаїм» — це світ прийдешній[2], і цей вислів широко вживається в багатьох місцях: на надгробках, у текстах молитов «Ашкава», у піюті «Ель мале рахамім», у молитві «Ізкор» та ін.

У каббалі та хасидуті

У вченні Каббали й хасидуту у вислову «црор га-хаїм» є два різні пояснення:

а. У Зогарі[3] і в «Ор га-Тора»[4] роз'яснюється, що це Вищий Ган Еден. Тобто його суть — розкриття Атіка в Біні: «І це сенс „црор га-хаїм“, основа якого — Біна, у якій світить Атіка».

б. У «Пардес рімоним» (Рамака)[5] і в «Меорей ор»: «І немає вузла менше ніж із трьох — Малхут, у якій зав'язана Тіферет, що отримує від Біни». Тобто джерело життя — це Біна, дерево життя — це Тіферет (яка є основою мідот), земля життя — це Малхут, а црор га-хаїм — це коли всі три з'єднуються (через Тіферет, яка притягує в Малхут сяйво Біни).

І це пояснюється в хасидуті[6]: подібно до того як камінь, вкладений у пращу, кидається дуже далеко, так «црор га-хаїм» зав'язує душу після відходу зі світу й «кидає» її все вище і вище, щоб вона була увібрана в тіло Царя Б-га живого.

А сенс притчі: корінь межі (часу й простору) — у сфірі Малхут[7], тоді як мідот[8] вищі за час і простір, і вони — «кінець світів Безконечного». І оскільки відомо, що заповіді — у Зеїр Анпіні (тобто в мідот), то виконанням заповідей щодня (усередині часу й простору) з'єднують і об'єднують створених (обмежених) із Безконечним (необмеженим).

І оскільки заповіді виконуються людиною, вони стають для душі «шатою», що огортає її (як камінь, зав'язаний у пращу), і підносять її все вище і вище, щоб з'єднатися й об'єднатися з Б-гом живим, — це «Ім'я», що світить у сфірі Біна (яка світить у Вищому Ган Едені).

уточнення

Хоча обидва пояснення говорять про Вищий Ган Еден, перше пояснення говорить про розкриття Атіка в Біні, а друге говорить про піднесення душі, щоб насолоджуватися сяйвом, що світить у Вищому Ган Едені.


Примітки

  1. ^ Шмуель I 25, 29.
  2. ^ Ралбаг та ін.
  3. ^ Ваєра, 106б; Трума, 142а та ін.
  4. ^ Ребе Цемах Цедека, Берешит, т. 7, с. 1043б.
  5. ^ «Шаар ерхей га-кінуїм» (брама 23), у статті «Црор га-хаїм».
  6. ^ «Маамарей Адмор га-Цемах Цедек» — «Ганахот», т. 1, с. 300.
  7. ^ Адже про неї сказано: «Г-сподь царює, Г-сподь царював, Г-сподь царюватиме» = минуле, теперішнє й майбутнє.
  8. ^ Хесед, Гвура, Тіферет тощо.

Повідомити про помилку на цій сторінці