Престол Слави
Престол Слави — образ, що трапляється в низці місць у книгах пророків як алегорія сходження Б-жественного світла, того, що Святий, благословенний Він, применшує Себе, щоб світити внизу, подібно до матеріального престолу, сідаючи на який людина знижує висоту свого тіла.
У книгах каббали «слава» — це сфіра Малхут світу Ацилут, а «престол» — це світ Брія, що називається «Алма де-курсья», так що Б-жественна слава світу Ацилут применшується й «сідає» у світі Брія.
У книгах пророків
У багатьох місцях пророки згадують у пророчому видінні, як вони бачать Святого, благословенний Він, що сидить на Своєму престолі, або згадують тільки сам престол: «Я бачив Г-спода, що сидить на престолі Своєму»[1], «І побачив я Г-спода, що сидить на престолі високому й піднесеному»[2], «Престол слави, піднесений споконвіку, — місце Святилища нашого»[3], «А над подобою престолу — подоба, як вигляд людини»[4] та інші.
Згідно з описом «Маасе меркава» в книзі Єхезкеля, Престол слави несуть чотири істоти, і в кожної з них[5] чотири лики: лик людини спереду, лик лева праворуч, лик бика ліворуч і лик орла ззаду.
Додаткові описи престолу наводяться в книзі Тегілім: «Г-сподь на небесах утвердив престол Свій»[6], і в книзі Даніеля: «Корсей шевівін ді нур» [= престол Його — іскри вогню][7].
У мідрашах мудреців у Гемарі та в книгах мідрашів наводиться ще багато описів престолу[8], і мудреці встановлюють, що Престол Слави — одна із семи речей, що передували світові, і як Раші тлумачить вірш[9] «І дух Б-жий ширяє над водами», що це був Престол Слави[10].
У вченні хасидизму
У вченні хасидуту пояснюється, що «слава» — це сфіра Малхут світу Ацилут, як сказано у вірші «слава царства Твого»[11], а «престол» — це світ Брія, що називається Алма де-курсья, тобто Б-жественна слава світу Ацилут применшується й «сідає» у світі Брія.
Причина того, що царювання називається у Святого, благословенний Він, сходженням і применшенням, у тому, що Сам по Собі Він незрівнянно піднесений над усіма світами й створіннями, і саме Його сходження, щоб створити їх і привести до буття, і «займатися» ними, і царювати над ними, — це величезне сходження для Нього[12].
Якщо докладніше, престол — це «чертог Святая Святих» (Біна) де-Брія, тому в тексті молитви написано «У сьомий день піднісся й сів на престолі слави Своєї»[13], або Хохма і Біна.
Престол пов'язаний з аспектом небес (як написано: «Небеса — престол Мій»), який є аспектом макіф і совев, адже джерело парси й престолу — саме від навколишнього світла, в силах якого приховати й утаїти світло Зеїр Анпіна, подібно до того як у матеріальному сила звести розум до машалю походить саме з глибини мудрості[14].
Поряд із цими поясненнями в хасидуті та в книгах каббали наводяться також інші пояснення, що це аспект Тіферет[15], або аспект дін, або Малхут.
Амалек
У зв'язку з війною з Амалеком написано у вірші[16] неповним написанням: «Бо рука на престолі Й-а: війна в Г-спода з Амалеком з покоління в покоління», і мудреці витлумачили це так, що престол Святого, благословенний Він, не повний, доки не буде стерте сім'я Амалека[17].
Див. також
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Мелахім I 22, 19.
- ^ Єшаягу 6, 1.
- ^ Ірміягу 17, 12.
- ^ Єхезкель 1, 26.
- ^ «Мецудат Давид» на цей вірш, Єхезкель 1, 10.
- ^ 11, 4. 103, 19.
- ^ Даніель 7, 9.
- ^ Брахот 7а. 59а. Псахім 54а. Шмот раба 13, 1. Хагіга 12б. Менахот 43б. Шабат 152б. Та інші.
- ^ Берешит 1, 2.
- ^ І див. Хагіга 15а.
- ^ Тегілім 145.
- ^ «Ор га-Тора» Берешит 12. Мішпатім 1279.
- ^ «Ор га-Тора» Тегілім 644.
- ^ «Дерех міцвотеха», сторінка 256.
- ^ «Ор га-Тора» Таво 1119.
- ^ Шмот 17, 16.
- ^ «Сефер га-лікутім», стаття «Амалек», сторінка 289.